Берг Лев Семенович
Берг Лев Семенович | |
---|---|
рос. Лев Семёнович Берг | |
Народився |
2 (14) березня 1876 Бендери |
Помер |
24 грудня 1950[2][3][…] (74 роки) Комарово |
Поховання | Літераторські мостки |
Країна | СРСР |
Діяльність | біолог, мандрівник-дослідник, географ, зоолог, іхтіолог |
Alma mater | Московський університет |
Галузь | географія, іхтіологія, зоологія |
Заклад |
Імператорський Санкт-Петербурзький університетd Російське географічне товариство |
Вчене звання | Професор Петербурзького у-ту, дійсний член Академії Наук СРСР[1] |
Вчителі | Анучин Дмитро Миколайович |
Відомі учні | Ян Ларрі, Анатолій Ісаченко, Петро Павлов |
Аспіранти, докторанти |
Анатолій Ісаченко Ivan Fedorovich Pravdind Павлов Петро Йосипович |
Членство |
Російська академія наук Академія наук СРСР |
Діти | Берг Раїса Львівнаd |
Нагороди | |
написав понад 600 праць | |
Берг Лев Семенович у Вікісховищі |
Лев Семе́нович Берг (нар. 2 (14) березня 1876, Бендери — 24 липня 1950) — російський радянський географ та біолог.
Народився у Бендерах (Молдова). У 1898 закінчив Московський університет. У 1909 за монографію «Аральське море» здобув ступінь доктора географії. З 1928 — член-кореспондент АН СРСР, з 1934 — заслужений діяч науки РРФСР, з 1946 — академік. Берг брав активну участь у роботі Всесоюзного географічного товариства (з 1940 — президент); створив вчення про географічний ландшафт як предмет вивчення фізичної географії; продовжив і поглибив вчення В. В. Докучаєва про природні зони. Також Берг відомий як історик географічної науки.
Написав багато (понад 650) робіт з біогеографії, лімнології, іхтіології, гідробіології, етнографії, а також з геології, геоморфології і палеогеографії. У галузі загальної біології Берг висунув у 1922 теорію розвитку живої природи (теорія номогенезу), що була піддана різкій критиці як ідеалістична і антидарвіністська. Берг висунув гіпотезу ґрунтового походження лесу, вивчав природу УРСР і Молдавської РСР. У 1912—14 досліджував рельєф колишньої Чернігівської губернії. У статтях і монографіях Берга дається опис ландшафтних зон УРСР.
- (рос.)Природа СССР. К.-Х., 1937;
- (рос.)Географические зоны Советского Союза. В 2 т. Изд. 3. М., 1947—52 (1947 — 54[1]).
- (рос.)Рыбы пресних вод СССР и сопредельннх стран. В 2 т. М.—Л., 1948—49.
- (рос.)Очерки по физической географии. М.—Л., 1949.
- (рос.)«Бессарабия. Страна — люди — хозяйство» 1918 і «Население Бессарабии, этнографический состав и численность» 1923[1]
- ↑ а б в Енциклопедія Українознавства Київ 1993 (ст. 112)
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 14 березня
- Народились 1876
- Померли 24 грудня
- Померли 1950
- Померли в Комарові (Санкт-Петербург)
- Поховані на Літераторських містках
- Академіки РАН
- Члени АН СРСР
- Нагороджені Костянтинівською медаллю
- Уродженці Бендер
- Радянські біологи
- Радянські географи
- Члени Російського географічного товариства
- Нагороджені золотою медаллю імені П. П. Семенова